Інтерв’ю Андрія Шептунова
Війна змінює оптику кожного, але коли до лав стають художники,
змінюється сама тканина культури. Ми продовжуємо нашу спецрубрику You in the army now, присвячену діячам мистецтва, які змінили комфорт галерей на армійський побут. Наш другий герой — постать для української арт-сцени знакова, якщо не сказати монументальна.
Ігор Гусєв. Для Одеси це ім’я давно стало синонімом актуального мистецтва. Ігор — це ДНК сучасної Одеси. Народившись тут у листопаді 1970
року та пройшовши класичну школу знаменитого Одеського художнього училища, він увірвався в мистецтво у буремні 90-ті, ставши одним із найяскравіших представників «Нової хвилі».
Спадкоємець традицій південноукраїнської хвилі та одеського нонконформізму, він завжди стояв осібно, віртуозно балансуючи між
живописом, перформансом та поезією. Гусєв — це людина-інституція: засновник легендарної квартирної галереї «Норма», ідеолог руху «Арт-рейдерів», що перетворював барахолку Старокінного ринку на виставковий простір, та художник, чиї «глітчі» на класичних сюжетах передбачили злам нашої реальності задовго до того, як він стався фізично. За його плечима — десятки виставок від Києва до європейських столиць та участь у знакових проєктах, зокрема у Першій Київській міжнародній бієнале сучасного мистецтва (Arsenale 2012).
Його мистецтво завжди будувалося на тонкій, суто одеській іронії та деконструкції пафосу. Він «зламував» старовинні портрети кольоровими смугами, змішував естетику рококо з естетикою помилки, створюючи візуальні парадокси, які змушували глядача одночасно посміхатися і тривожитися.
Але сьогодні парадокси стали частиною його життя. Гусєв, який усе життя досліджував абсурд буття, опинився всередині найжорсткішої його форми — війни. Тепер він носить «піксель» замість модного шарфа, а його позивний — передбачувано і точно — «Художник». Його серія малюнків у щоденнику під назвою «Третя світова війна», зроблених на обкладинках старих книжок або випадкових аркушах у 2025 році, стала одним із найпронизливіших хронік цієї війни.
Говорити про війну словами складно — вони часто здаються або недостатніми, або занадто патетичними. Говорити з художником, який
перебуває всередині війни, складно подвійно. Тому ми вирішили відмовитися від традиційного лонгріду з текстовими відповідями.
Ми запропонували Ігорю Гусєву гру, в якій він гросмейстер. Ми поставили 12 запитань — про страх, надію, культуру та майбутнє, — а він відповів на них так, як вміє найкраще: своїми роботами.
Перед вами — візуальне інтерв’ю. Запитання ставить редакція, відповідає — Ігор Гусєв.
Твій внутрішній барометр: який зараз тиск в атмосфері суспільства?

Візуальна формула «високоточної любові» під час війни.

Ідеальний камуфляж для художника в реальності, сповненій абсурду.

Візуалізація того самого моменту, коли «все пішло не за планом».

Як виглядає діалог між минулим століттям і сьогоднішнім днем, якщо
вони посварилися?

Твоя особиста пігулка від тривожності.

Пейзаж, який бачить людина, заплющивши очі під час повітряної
тривоги.

Якби Одеса була людиною, у якому настрої вона прокинулася сьогодні?

Межа, де смішне перестає бути смішним і стає страшним.

Річ, яка відмовляється підкорятися законам фізики на твоїх полотнах.

Як виглядає ностальгія, яку пропустили через шредер?

Картина, яку б ти відправив у космос як послання інопланетянам про
людство 2020-х.

Цей діалог без слів говорить про наш час більше, ніж сотні новинних
зведень. Від іронічних «Трампозаврів» до пронизливого послання інопланетянам через образ Емі Вайнгауз — Ігор Гусєв продовжує фіксувати епоху, навіть коли вона намагається його знищити.
Його роботи сьогодні — це не просто мистецтво, це акт опору ентропії. Позивний «Художник» виправданий на сто відсотків: навіть в окопах, де реальність груба і матеріальна, Гусєв знаходить простір для метафізики та
«високоточної любові» до життя. Глітч, який раніше був лише прийомом на його полотнах, тепер став станом світу, але Ігор, як досвідчений оператор реальності, продовжує перетворювати цей збій на сенс.
Ми не знаємо, якою буде наступна «відповідь» Ігоря Гусєва, але ми точно знаємо, що вона буде чесною.
Стежити за візуальним щоденником художника, його новими скетчами на книжкових обкладинках та хроніками служби можна в його Instagram та
Facebook.
Побачити повний архів його проєктів, акцій та живописних серій можна на офіційному сайті.