Візуальний маніфест
Ігоря Татаренка
Автор статті: Андрій Шептунов
Мистецтво і війна — дві полярні реальності, які сьогодні парадоксальним чином переплітаються в долях багатьох українських митців. Пензель змінюється на зброю, майстерня — на бліндаж, однак внутрішня потреба осмислювати світ через образи залишається незмінною. Саме такий шлях нині проходить Ігор Татаренко — самобутній художник, який тимчасово залишив полотна й фарби, аби стати на захист своєї країни у лавах Збройних Сил України.
У межах нашої спеціальної рубрики «You are in the army now» ми продовжуємо розповідати про людей, які водночас формують культурний код нації та боронять її зі зброєю в руках. Ця серія матеріалів — не лише вияв поваги до мужності митців, а й спроба зафіксувати, як радикальна зміна життєвих обставин впливає на їхнє світосприйняття.
Історія Ігоря Татаренка є яскравим прикладом того, як глибоко мислячий художник переживає трансформацію реальності — зовнішньої й внутрішньої. Його творчий почерк завжди вирізнявся особливою глибиною та схильністю до філософського, подекуди майже містичного осмислення простору. Стиль митця будується на сильних контрастах і складних емоційних регістрах, у яких світло й темрява вступають у напружений діалог.
Роботи Татаренка — від фактурного олійного живопису до лаконічних творів тушшю та digital-art — сповнені символізму, у якому зашифровані особисті переживання, пошук істини та внутрішня незламність. Сьогодні, крізь призму воєнного досвіду художника, багато його попередніх творів набувають зовсім іншого — оголеного й особливо пронизливого звучання.
Назви картин — «Revelatio», «CHAOS» або «Exodus» — тепер сприймаються вже не лише як метафори, а як точні характеристики нашого часу. У цьому контексті мистецтво Татаренка постає своєрідним щитом, внутрішнім оберегом і територією свободи, яку неможливо відібрати.
Щоб максимально точно передати стан і думки автора, ми звернулися до нашого традиційного формату інтерв’ю. У ньому немає звичних розгорнутих словесних пояснень, які інколи здатні спотворити первісний сенс. Замість довгих монологів Ігор говорить із глядачем тією мовою, якою володіє найщиріше — мовою візуальних образів. Художник відповідає на запитання власними творами.
Кожна обрана ним робота — це концентрована емоція: візуальний синонім надії, діалог із минулим або символ незламності. Такий формат розмови запрошує уважно вдивитися у полотна й самостійно відчути ту саму «раптово насталу тишу», яку Ігор Татаренко передає через мистецтво, перебуваючи на захисті нашого життя.
Поділіться твором, який найкраще передає відчуття раптової тиші.
«Revelatio» («Одкровення»), полотно, олія.
Яка з ваших робіт могла б стати візуальним синонімом слова «надія», навіть якщо першопочатково задумувалася про інше?
«Saltus», фрагмент, картон, олія.
Покажіть картину, у якій прихований найсильніший контраст між світлом і темрявою — як у прямому, так і в емоційному сенсі.
«CHAOS», фрагмент, полотно, олія.
Який зі своїх творів ви назвали б внутрішнім щитом або оберегом?
«Defender», папір, туш.
Яка ваша картина найточніше передає відчуття глибокої прив’язаності до рідних місць?
«Зустріч», полотно, олія.
У якій із ваших робіт глядач, якщо придивиться уважніше, знайде прихований символ незламності?
«Лицар самотності», полотно, олія.
Поділіться картиною, яка стала для вас своєрідним діалогом із власним минулим.
«Літній вечір», картон, олія.
Яка з ваших робіт уособлює момент абсолютної ясності думки та усвідомлення власного шляху?
«Втрата», digital.
Відкрийте твір, у якому ви дозволили собі найбільшу свободу від звичних меж і технік.
«Libération», полотно, олія.
Покажіть роботу, яка слугує для вас своєрідним маяком у найскладніші життєві моменти.
«Exodus», фрагмент, полотно, олія.
Яка з ваших картин приховує найбільше невисловлених думок?
«Полонений снів», digital.
Продемонструйте роботу, на яку сьогодні ви дивитеся зовсім інакше, ніж у день її завершення.
«Жовта троянда», картон, олія.
Представлені Ігорем Татаренком роботи — це не просто ретроспектива творчості, а живий, пульсуючий щоденник внутрішніх переживань. У цьому візуальному діалозі мистецтво долає будь-які зовнішні обставини, пропонуючи і авторові, і глядачеві простір для рефлексії, пошуку сенсів і мовчазного взаєморозуміння.
Кожне полотно доводить, що символи, закладені художником раніше, не втратили своєї сили, а навпаки — набули нової, особливо гострої актуальності в умовах сьогодення.
Служба у лавах Збройних Сил України накладає особливий відбиток на сприйняття постаті митця. Наша спецрубрика «You are in the army now» прагне зафіксувати саме цю рідкісну синергію: мужність захищати країну зі зброєю в руках і тонку внутрішню організацію людини, здатної переносити на полотно найскладніші людські переживання.
Той «внутрішній щит», про який Ігор говорить через свої картини, сьогодні нерозривно пов’язаний із тим щитом, яким він став для своєї країни.
Ми з нетерпінням чекаємо на його повернення до майстерні, усвідомлюючи, що майбутні полотна митця нестимуть у собі колосальний досвід і мудрість пройденого шляху.
Підтримка культурного фронту та увага до творчості наших захисників сьогодні важливі як ніколи. Щоб продовжити знайомство з багатогранним всесвітом Ігоря Татаренка, стежити за його творчими пошуками та відкривати нові роботи, запрошуємо вас підписатися на його соціальні мережі.
