Рубрика: Художник відповідає без слів Спецпроєкт: «You are in the army now»
Від Андрія Шептунова
Мистецтво не може стояти осторонь, коли на рідній землі стається горе такого масштабу. Коли говорять гармати, музи не мовчать — вони вдягають піксель. Ми відкриваємо нову, особливу главу нашої рубрики, присвячену тим авторам, хто змінив комфортні майстерні на бліндажі, а пензлі — на зброю.
Першим героєм нашої спецсерії «You are in the army now» став Денис Недолуженко – одеський художник, чия біографія така ж нетривіальна, як і його роботи.
Його шлях у мистецтво розпочався не з академії, а з науки — за першою освітою Денис мікробіолог і вірусолог, випускник ОНУ ім. І. І. Мечникова. Можливо, саме цей бекграунд сформував його унікальну оптику: він досліджує міське середовище немов під мікроскопом, «препаруючи» реальність без зайвого пафосу. До повномасштабного вторгнення Денис був відомий як яскравий представник експресіонізму та «нової речовинності». Його Одеса – це не глянцеві туристичні листівки, а чесний, живий організм спальних районів: з панельними багатоповерхівками, вуличними «терміналами» та іронією повсякденного побуту. Він не боявся виходити за межі галерей, влаштовуючи перформанси просто в міському середовищі — як, наприклад, виставка у підземному переході, присвячена «фантомним болям» міста.
Однак 24 лютого 2022 року змінило все. Денис став одним із перших учасників знакової виставки «Февральский стиль» — миттєвої мистецької рефлексії на вторгнення. Незабаром художник прийняв рішення стати на захист країни зі зброєю в руках. Сьогодні Денис Недолуженко — молодший сержант Державної спеціальної служби транспорту (ДССТ).
Але навіть на службі творчість знайшла вихід. Опинившись в армійському середовищі, Денис перетворив обмеження на художній прийом. Так, просто в навчальних класах народилася його гостра графічна серія «Моторола 1917». Використовуючи як полотно сторінки знайдених старих радянських
підручників з допризовної підготовки, він деконструює імперські міфи, перекриваючи пропаганду минулого образами справжньої війни. Це мистецтво прямої дії — створене солдатом у перервах між виконанням бойових завдань.
У цьому інтерв’ю не буде довгих текстів. За правилами нашої рубрики, Денис відповідатиме на запитання виключно своїми картинами.
Яка з ваших робіт є вашим особистим діалогом із класичним мистецтвом
або традицією одеського нонконформізму?

Яка з ваших робіт зараз, з часом, здається вам пророчою?

Яка з ваших робіт перетворює буденний міський об’єкт на символ часу?

Яка з ваших робіт слугує своєрідним «порталом» між вашою довоєнною
творчістю та нинішнім світовідчуттям?

Яка з ваших робіт, на вашу думку, найкраще передає атмосферу Одеси без
туристичного лоску?

Яка з ваших робіт візуалізує ваше розуміння «експресіонізму» в
сучасному українському мистецтві?

Яка з ваших робіт стала першою емоційною реакцією на початок
повномасштабного вторгнення?

Яка з ваших робіт серії «Моторола 1917» найбільш яскраво деконструює
радянські імперські міфи?

Яка з ваших робіт іронізує над сучасним побутом та звичками містян?

Яка з ваших робіт найкраще передає ваше відчуття трансформації від
мікробіолога та художника до військовослужбовця?

Яка з ваших робіт була центральною у проєкті «Human Traffic» у
підземному переході та символізувала «фантомні болі» міста?

Яка з ваших робіт сатирично зображує політиків або бюрократію?

Мовчання іноді звучить гучніше за будь-які слова, особливо коли воно
заповнене такими образами. Денис Недолуженко продовжує нести службу і фіксувати реальність — іноді грубу, іноді іронічну, але завжди чесну. Його роботи сьогодні — це не просто картини, це художня хроніка нашого спротиву та трансформації.
Стежити за творчістю Дениса зараз — означає бачити війну, Одесу та нашу історію очима людини, яка захищає їх у реальності. Підтримуйте українське мистецтво та наших захисників.
Стежте за новими роботами та оновленнями художника на його сторінках:
Instagram: nedoluzhenko_denys – тут найсвіжіші процеси та візуальні
нотатки.
Facebook: Денис Недолуженко – думки, анонси та життя художника-
військового.
Portfolio: DeviantArt – архів робіт та повнорозмірні зображення.