Художній стиль Світлани міцно асоціюється з віртуозним володінням аквареллю — однією з найпримхливіших, найживіших і найнепокірніших технік. Її пейзажі наповнені мінливим диханням південного міста й узбережжя. На папері оживають знакові ландшафти: оповитий містичним туманом пляж «Дельфін», залитий сонцем Ланжерон або завмерлі, поетичні краєвиди Куяльника. Вода тут виступає водночас матеріалом і головним смисловим стрижнем, дозволяючи авторці фіксувати невловиме — рух повітря, вологість морського бризу й найтонші фази погодних метаморфоз.