Сучасне мистецтво, в якому, здавалось би, усе вже відбулося, не перестає дивувати нас несподіваними знахідками, надто, коли це стосується українських художників. Відійшли, врешті, в минуле трактування скульптури у її звуженому розумінні – реалістичного відтворення людської фігури чи анімалістики. Немає потреби сьогодні вирішувати скульптурні завдання в декоративній кераміці, дереві чи склі. Адже зростає покоління молодих скульпторів, котре, долаючи будь-які обмеження, сміливо експериментує, розширюючи кругозори творчого пошуку.
До числа таких митців належить Віктор Проданчук. Його скульптурна пластика справляє неповторне враження завдяки двом факторам. Це, насамперед, – дещо несподівані та оригінальні образні характеристики, в яких домінують загадкові, сюрреалістично-казкові інтонації, здатні у нашій підсвідомості сягати потаємного світу дитячих фантазій. Саме вони визначають широкий спектр асоціацій – від легковажних гротеску та іронії до підсвідомих тривоги і страху.
Образне вирішення у композиціях органічно доповнює неповторне трактування об’ємної форм. Якщо у випадку використання шамоту, дерева чи листового металу, химерні маски і людські фігури, дерева чи рослини, пройняті органічно-природним “протіканням” форми, з численними, немовби живими, гостроконечними відростками, сприймаються вповні логічно, то втілення подібних ідей в техніці лиття в бронзі насправді вражає. Подібний підхід забезпечує пластиці несподівано активне, органічне входження у навколишній простір хоч, разом з тим, зумовлює значну технологічну складність виконання (серії “Ліс”, “Аква”, “Ідоли”).
Твори В. Проданчука справляють дивне враження: вони немов би виникають самі по собі, як дивовижні створіння, нарости на корів дерев, сталактити в печерах, згладжені вітром і часом каміння (серії “Флора”, “Древні”). Присутності автора тут практично не відчувається. Насправді ж, таких ефект – очевидна ознака його майстерності. Неоднозначну реакцію викликають спроби художника вводити в скульптуру колір, які виявляють відверто поп-артівське підгрунтя, посилюють співзвучне сучасності відчуття гротеску та іронії (серія “Мертві – Живі”). Виразний пріоритет рукотворності та внутрішньої теплоти в композиціях митця вдало доповнює вишукане зіставлення скульптури з пластично модельованими кам’яними чи скляними підставками.
Крім скульптури, обрана В.Проданчуком пластична концепція знаходить органічний розвиток у графічних працях. І в цьому випадку художник залишається вірним собі, шукаючи оригінальні форми втілення задумів. Його графіка, здебільшого, незвичайного видовженого прямокутного формату, не несе конкретного зображального сюжету, а представляє незвичайні площинні “фіксації” нерегулярних пластичних форм, прийнятих внутрішнім рухом. Їхнє природньо-органічне походження – цілком очевидно. Живі лінії і плями, сплітаючись між собою можуть нагадувати гусінь, химерні повзучі рослини чи відбитки зів’ялого листя (серія “Ліс”).
Основний секрет емоційного впливу композицій В. Проданчука криється, мабуть, у безконечних фантазіях, несподіваних і щирих візіях, цілком позбавлених звичної для скульптури нарочитої “тематичності”. Реакція глядача на художні твори завжди залишається неоднозначною: кожен отримує можливість співставити свої емоції із особистими асоціаціями, фантазіями, спогадами.
Орест Голубець – доктор мистецтвознавства
THE WORLD OF VICTOR PRODANCHUK’S PLASTIC FANTASIES
Contemporary art, in which, it would seem, everything has already happened, never ceases to amaze us with unexpected discoveries, especially when it comes to Ukrainian artists. Gone, in the end, are the past interpretations of sculpture in its narrow sense – a realistic reproduction of the human figure or animalistics. There is no need today to solve sculptural problems in decorative ceramics, wood or glass. After all, a generation of young sculptors is growing, who, overcoming any restrictions, boldly experiment, expanding the horizons of creative search.
Viktor Prodanchuk is one of such artists. His sculptural sculpture makes a unique impression due to two factors. These are, first of all, somewhat unexpected and original figurative characteristics, dominated by mysterious, surreal-fairy-tale intonations, capable of reaching the secret world of children’s fantasies in our subconscious. They define a wide range of associations – from frivolous grotesque and irony to subconscious anxiety and fear.
The figurative solution in the compositions organically complements the unique interpretation of three-dimensional shapes. If in the case of fireclay, wood or sheet metal, whimsical masks and human figures, trees or plants imbued with organic-natural “flow” of the form, with numerous, as if alive, pointed processes, are perceived quite logically, the embodiment of such ideas in casting in bronze is really impressive. This approach provides the plastic with an unexpectedly active, organic entry into the surrounding space, although, at the same time, causes significant technological complexity (series “Forest”, “Aqua”, “Idols”).
V. Prodanchuk’s works make a strange impression: they seem to appear on their own, like amazing creatures, growths on tree cows, stalactites in caves, smoothed by wind and time stones (series “Flora”, “Ancient”). The presence of the author is practically not felt here. In fact, such an effect is an obvious sign of his skill. The artist’s attempts to introduce color into the sculpture provoke an ambiguous reaction, which reveals a frankly pop-art background, reinforces the contemporary feeling of grotesque and irony (the series “Dead – Living”). The expressive priority of handicraft and inner warmth in the artist’s compositions is successfully complemented by the exquisite comparison of the sculpture with plastically modeled stone or glass stands.
In addition to sculpture, the plastic concept chosen by V. Prodanchuk finds organic development in graphic works. And in this case, the artist remains true to himself, looking for original forms of embodiment of ideas. His graphics, mostly of an unusual elongated rectangular format, do not carry a specific pictorial plot, but represent an unusual planar “fixation” of irregular plastic forms adopted by internal movement. Their natural and organic origin is quite obvious. Living lines and spots, intertwined with each other, can resemble caterpillars, bizarre creeping plants or prints of withered leaves (“Forest” series).
The main secret of the emotional impact of V. Prodanchuk’s compositions lies, perhaps, in endless fantasies, unexpected and sincere visions, completely devoid of the usual “sculpture” deliberate for the sculpture. The viewer’s reaction to works of art always remains ambiguous: everyone gets the opportunity to compare their emotions with personal associations, fantasies, memories.
Orest Golubets
doctor of art history
