У всі часи у суспільстві було актуальним питання щодо визнання батьківства, встановлення факту батьківства, оспорювання батьківства, а також позбавлення батьківства того з батьків, хто ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків.
Якщо у Вас є не вирішенні питання, пов`язанні з визнанням батьківства батьком або встановлення факту батьківства (після смерті батька), що наразі у період війни є вкрай актуальним, або виникли питання щодо позбавлення батьківства одного чи обох батьків за невиконання ними батьківських обов`язків, то звертайтеся до мене за вирішенням цих питань.
Визнання батьківства за рішенням суду
Відповідно до ст.128 Сімейного кодексу України за відсутності заяви батька про визнання свого батьківства, право на подання якої встановлено ст. 126 Сімейного кодексу України, батьківство дитини може бути визнане за рішенням суду в порядку позовного провадження в цивільному судочинстві. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред’явлений особою, яка вважає себе батьком дитини. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України ( актовий запис зроблено зі слів матері).
Встановлення факту батьківства
Якщо так сталося, що біологічний батько дитини (дітей) загинув під час збройної агресії РФ або за інших обставин, а залишилися діти, народженні після його загибелі у випадку не перебування у шлюбі батьків, або батько за життя з інших обставин не визнав себе батьком дитини (дітей), шлях вирішення питання тільки в судовому порядку з доведенням факту батьківства загиблого батька.
Випадки встановлення факту батьківства у судовому порядку:
– У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір’ю дитини.
– У разі смерті чоловіка, який за життя не визнав дитину, яка зареєстрована згідно ст. 135 Сімейного кодексу України (за вказівкою матері-одиначки)
Встановлення факту батьківства в судовому порядку відрізняється від визнання батьківства за рішенням суду за наступними критеріями:
- відсутність спору щодо батьківства дитини;
- смерть батька дитини, факт батьківства якого підлягає встановленню або оголошення його померлим;
- порядком судового розгяду справи.
Особи, які мають право на подання заяви про встановлення факту батьківства:
Відповідно до положень ч. 2 ст. 130 Сімейного кодексу України заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч.3 ст. 128 Сімейного кодексу України.
До таких осіб належать:
– матір дитини,
– опікун, піклувальник дитини,
– особа, яка утримує та виховує дитину,
– а також сама дитина, яка досягла повноліття.
Докази у справі про визнання батьківства або встановлення факту батьківства
Предметом доказування у справах про визнання батьківства або про встановлення факту батьківства є встановлення походження дитини від певної особи. При засвідченні походження дитини від певної особи, надаються докази, що зібрані відповідно до статті 128 Сімейного кодексу України.
до заяви про встановлення факту батьківства, у якості доказів можна надавати такі документи:
- докази, які підтверджують наявність цього юридичного факту (акти, анкети, автобіографії, листівки, сімейні фотографії, листи ділового та особистого характеру, особові справи, рішення судів, ордери на вселення, обмінні ордери, погосподарські книги, виписки з домових книг та інші документи, які у собі містять відомості про родинні відносини осіб);
- довідки органів реєстрації актів цивільного стану (далі — РАЦС) про неможливість поновлення втрачених записів, внесення змін і доповнень, виправлень у записи актів цивільного стану;
- пояснення свідків, яким достовірно відомо про взаємовідносини померлого із заявником.
- Висновки судово – генетичної експертизи, які б підтверджували походження дитини від батька, проведеної із біологічних зразків померлого, або його родичів.
Всі ці питання будуть вирішенні в судовому порядку, якщо ви звернетесь за кваліфікованою допомогою адвоката, який професійно та кваліфіковано допоможє вам у вирішенні цього важливого питання.
Важливо!!! Дитина, походження якої буде встановлено від померлого захисника України, буде мати пільги та гарантії дитини, яка є дитиною померлого захисника, буде брати участь в розподілі одноразової допомоги між членами родини загиблого захисника, яка передбачена державою у випадку загибелі батька, а також дитина в подальшому буде користуватися всіма пільгами та гарантіями, наданими державою. Крім того, буде отримувати пенсію по втраті померлого годувальника, а також буде спадкоємцем померлого.
Оспорювання батьківства
Оспорювання батьківства – це невизнання особою реєстрації себе як батька дитини.
Особа, яка записана батьком дитини згідно з положеннями Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Оспорювання батьківства можливе лише після народження дитини і до досягнення нею повноліття.
Особи, які мають право на оспорення батьківства
♦ Оспорити своє батьківство в судовому порядку має право особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124 і 126 Сімейного кодексу України. А саме чоловік має право оспорити своє батьківство:
- якщо дитина народжена у шлюбі;
- якщо на момент народження дитини батьки в шлюбі не перебували, але при реєстрації народження батько визнав своє батьківство;
- якщо дитина народилася до спливу десяти місяців з моменту розірвання шлюбу або визнання шлюбу недійсним, але після реєстрації повторного шлюбу його матері з іншою особою.
Не має права оспорювати своє батьківство особа, записана батьком дитини, якщо в момент реєстрації себе батьком дитини вона знала, що не є батьком цієї дитини, а також особа, яка дала згоду на використання допоміжних репродуктивних технологій.
Особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 Сімейного кодексу України, має право оспорити своє батьківство, пред’явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини. У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження (частини перша та друга статті 136 Сімейного кодексу України).
Предмет Доказування
Предметом доказування в справах про оспорювання батьківства є відсутність кровного споріднення між особою записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Особи, які мають право звернутися до суду із позовом про спір
♦ Діти-спадкоємці зазначеної вище особи у випадку, якщо він: помер до народження дитини і залишив нотаріусу заяву про невизнання свого батьківства, або помер після народження дитини, але за життя подав позов до суду про виключення свого імені з актового запису про народження.
♦ Дружина або батьки (спадкоємці) після смерті особи, яка за життя не знала, що записана батьком дитини.
♦ Мати дитини, якщо батьком дитини записаний її чоловік, а насправді ним є інший чоловік – біологічний батько (за умови, що справжній батько підтвердить це у своїй заяві про визнання себе батьком дитини).
Судово-генетична експертиза має важливе значення в процесі доказування батьківства позивача та спростування батьківства чоловіка, який записаний батьком дитини.
Позбавлення батьківських прав і виїзд з дитиною за кордон.
Чи можливо позбавити батьківських прав, якщо один із батьків знаходиться на непідконтрольній території?
Так можливо, якщо батьки ухиляються від виконання свох батьківських обв`язків та не важливо на якій території такі батьки проживають, чи-то на підконтрольній українській владі чи на непідконтрольній українській владі території.
Позбавлення батьківських прав спрямоване, перш за все, на захист прав і інтересів дитини. Для несумлінних батьків така відповідальність настає за умови винної поведінки батьків (чи одного з них),свідомого нехтування ними своїх обов’язків.
Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на недобросовісних батьків і це можливо тільки у наступних випадках:
а) батьки без поважної причини залишили дитину у пологовому будинку або лікарні і протягом 6 місяців не цікавилися її подальшою долею;
б) ухилення від виконання обов’язків по вихованню дитини. Це поняття широке, але довести таке ухилення насправді не просто. Ознаками такої поведінки може бути: свідома і навмисна відсутність турботи про розвиток дитини, її навчання, ігнорування потреб дитини, систематична невиплата аліментів. Це мають бути не одиничні випадки, а системна поведінка. Те, що хтось з батьків не може піклуватися про дитину через свою хворобу, чи з інших поважних причин, не є підставою для позбавлення батьківських прав;
в) жорстоке поводження з дитиною. Це насильство над дитиною як кимось із батьків, так і їхніми співмешканцями, якщо батьки цьому не перешкоджають;
г) хронічний алкоголізм або наркоманія. Це обов’язково потрібно підтвердити медичним висновком;
д) експлуатація дитини, примушування до жебракування, залучення до важкої праці;
е) засудження за умисний злочин щодо дитини. Для цього необхідно отримати вирок суду.
Кожну із цих підстав потрібно доводити і підтверджувати окремими доказами.
Таким
Хто може звернутися із позовом про позбавлення батьківських прав?
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім’ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров’я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.
Зустрічаються випадки коли з позовами про позбавлення батьківських прав звертаються родичі дитини: бабуся, дідусь, брат, сестра, вітчим, мачуха.
На практиці часто звертаються саме матері для того, щоб остаточно розірвати усі зв’язки з батьком своєї дитини. Поширеною причиною звернення є те, що після позбавлення батьківських прав жінці більше не треба буде просити у чоловіка дозвіл на виїзд дитини за кордон. Процедура позбавлення батьківських прав
Позбавити батьківських прав можливо тільки у судовому порядку!
Для надання кваліфікованої допомоги з питання позбавлення батьківських прав обох батьків або одного з них звертайтеся до нашої команди-команди досвічених юристів і ми цей тягар доказування візьмем на се,е.
Юридичні наслідки позбавлення батьківських прав
Результатом набрання законної сили рішенням суду про позбавлення батьківських прав батька і/або матері є втрата всіх прав, заснованих на спорідненості з дитиною.
Це означає, що такі особи:
а) втрачають право на виховання дитини;
б) втрачають немайнові права щодо дитини (втрачають право на спілкування з дитиною, визначення її місця проживання і навчання, тощо);
в) перестають бути представниками дитини;
г) втрачають права на пільги і державну допомогу;
ґ) не можуть бути усиновлювачами та опікунами;
д) не можуть розраховувати на майнові права, пов’язані з батьківством і материнством, які присуджувалися б їм при непрацездатності, а саме:
право на аліменти від такої дитини;
права на спадкування після цієї дитини;
права на управління майном дитини;
виплати аліментів, пенсій, грошової допомоги на дитину такому батьку або матері також припиняються.
Дитина зберігає свої майнові права, засновані на факті спорідненості з особою, позбавленою батьківських прав, у тому числі: право на одержання аліментів від такої особи та на спадкування після неї.
Чи можливо відновити батьківські права?
Так, можна знову ж таки звернутися до суду з позовом про поновлення батьківських прав. При цьому у позовній заяві необхідно вказати та надати суду докази, які свідчитимуть про виправлення особи і бажання надалі брати активну участь у вихованні і житті дитини.
У такому випадку суд також буде встановлювати чи відповідатиме відновлення батьківських прав інтересам дитини. Також суд обов’язково враховує думку другого з батьків та інших осіб, з якими проживає дитина.
Обов’язковим для розгляду такої категорії справи є висновок органу опіки та піклування про можливість поновлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав і виїзд з дитиною за кордон.
Дуже часто причиною такого серйозного кроку, як позбавлення батьківських прав, є саме необхідність виїзду дитини за кордон.
Дітям до 16 років, обов’язково потрібна згода батьків на виїзд за кордон.
Увага! Перетнути кордон з дитиною самостійно можна тільки з оригіналом довіреності від іншого з батьків.
На практиці часто зустрічаються випадки, коли батько не дає згоду на виїзд неповнолітніх дітей з України. Причини різні: конфлікт з дружиною, невідоме місце проживання батька та його контакти. Якщо отримати у чоловіка/дружини нотаріально посвідчену згоду на виїзд за кордон дитини не вдається, єдиним варіантом вирішення проблеми є звернення до суду.
Тут є два варіанти:
Якщо виїхати потрібно один раз то простіше отримати рішення суду на таку разову поїздку.
Якщо ви виїжджаєте часто, а з іншим із батьків немає зв’язку чи ви постійно конфліктуєте, то доцільно пошукати можливості для позбавлення його батьківських прав.
Безперечно, отримати дозвіл на виїзд дитини закордон у судовому порядку є значно легшим і значно швидшим способом, ніж позбавлення батьківських прав.
Для отримання рішення про надання дозволу виїзду дитини за межі України необхідно:
довести, що батько/матір ухиляється від надання дозволу;
обґрунтувати необхідність виїзду дитини за кордон (лікування, запрошення від родичів, навчання, оздоровлення, тощо), вказати країну і термін перебування.
У разі ж позбавлення батьківських прав, за такими дозволами на виїзд не треба бігати до суду кожного разу, коли виникла потреба для поїздки дитини. Адже рішення суду про позбавлення батьківських прав вже є доказом, що дозвіл треба тільки від одного з батьків.
Якщо всі перелічені вище проблеми мають місце у вашому житті, звертайтеся до мене, досвіченого адвоката і я з радістю допомоу у суді вирішити вашу проблему.
