Зустріч SEMIRA з Робертою Мецолою

Українська художниця Ірина Федоренко зустрілася з Президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою у Мюнхені Мюнхен, 19 червня 2026 року. Українська художниця з Маріуполя Ірина Федоренко, відома під творчим ім’ям SEMIRA, зустрілася…
Читати
Share
Читати

    Погляд крізь розбиту раму

    За зовнішньою яскравістю та подекуди нарочитою театральністю її полотен ховається глибока психологічна напруга. Сама Ірина порівнює сучасні нав'язані цінності з блискучими гелевими кульками — торкни, і всередині виявиться порожнеча. Саме цей контраст між помітною формою та внутрішньою вразливістю стає одним із головних лейтмотивів її творчості.
    Читати
    Share
    Читати

      Samuel Gurskiy на виставці «Der Grund» у Мюнхені

      У травні–червні 2026 року в Мюнхені відбулася міжнародна виставка «Der Grund» («Основа»), організована в рамках фестивалю сучасного мистецтва TRACE та кураторського проєкту Ірини Федоренко (SEMIRA). Виставка проходила у просторі SchauRaum im Ackermannbogen та об’єднала художників із різних країн, які працюють у різних напрямках сучасного мистецтва.
      Читати
      Share
      Читати

        Мерехтіння пам’яті: світ Анатолія Ганкевича

        Анатолій Ганкевич — один з тих одеських художників, чиї роботи неможливо сплутати з ніким іншим. Народившись і виростивши в Одесі, він пройшов шлях від приватних художніх студій і самостійних пошуків до формування власного впізнаваного мови, побудованого на унікальній мозаїчно-піксельній манері.
        Читати
        Share
        Читати

          «Орнамент — це не народне мистецтво, це ДНК»

          У світі, де візуальне часто замінює зміст, мистецтво Катерини Білетіної повертає наш погляд до найважливішого — обличчя, тканини, жесту, де мешкає колективна пам’ять. Її персонажі ніби виходять із забутих полотен, щоб нагадати нам: минуле не є статичним, воно дихає кожним мазком і кожним візерунком орнаменту. І, можливо, саме тому народне мистецтво в її руках звучить не як ностальгія, а як жива мова, що промовляє до нас тут і зараз.
          Читати
          Share
          Читати

            Тримаю я настрій та стрій

            «Скромний бог» — це феномен, який навмисно складно загнати в тісні рамки одного жанру чи настрою. Творчість гурту віртуозно балансує на тонкій межі між глибокою філософською рефлексією та гострою, часом навіть їдкою іронією над повсякденністю. Сама назва колективу вже задає певну оптику: це погляд на світ з позицій тихого, але всевидючого спостерігача, який помічає кожну деталь, кожну людську слабкість, але не поспішає з моралізаторством.
            Читати
            Share
            Читати

              «Прихований символ незламності»

              Візуальний маніфест Ігоря Татаренка Автор статті: Андрій Шептунов Мистецтво і війна — дві полярні реальності, які сьогодні парадоксальним чином переплітаються в долях багатьох українських митців. Пензель змінюється на зброю, майстерня…
              Читати
              Share
              Читати

                Тонка іронія та велике серце: живий портрет Дмитра Дульфана

                Автор статті: Андрій Шептунов Дмитро Дульфан — художник, чиє ім’я увійшло в історію одеської мистецької школи не як окремий епізод, а як самостійне й цілісне явище. Його роботи завжди сприймалися…
                Читати
                Share
                Читати

                  У Мюнхені відкрилася виставка “DER GRUND” у межах Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва TRACE / “TRACES”

                  У мюнхенському просторі SchauRaum im Ackermannbogen відкрилася нова міжнародна виставка “DER GRUND”, організована та кураторована українською художницею Iryna Fedorenko / SEMIRA у межах Міжнародного фестивалю сучасного мистецтва TRACE / “TRACES”.Назва…
                  Читати
                  Share
                  Читати

                    Безумовна емпатія і творча злість: Керамічний бунт Наталії Мариненко

                    Мариненко належить до тих авторів, які дозволяють матеріалу диктувати власні умови й знаходять у цьому співтворенні особливу свободу. Перехід від пластичного українського шамоту до більш суворої кам’яної маси під час роботи в Індії не лише змінив технічний підхід, а й трансформував саму стилістику її творів. Ця чутливість до середовища та фактури дозволяє
                    Читати
                    Share
                    1 2 3 … 44