Настя Кириліна. Інтимний діалог з містом.

Настя Кириліна — саме такий автор. Вона не просто пише міські пейзажі чи жанрові сцени; вона вступає з реальністю в глибоко особистий, майже інтимний діалог. Її роботи являють собою делікатний архів емоцій та фактур, де кожна деталь, чи то перекошені двері, чи прищіпки на мотузці, стає важливим оповідачем, наділеним власним голосом і характером.
Читати
Share
Читати

    Голос, який звучить без слів. BONDERO.

    Картини BONDERO — це не ілюстрації до реальності, а спроба втримати те, що вислизає між словами. Він не описує те, що відбувається — він проживает його, перетворюючи досвід на образ. Його живопис не пояснює, а пропонує відчути, уповільнитися, поглянути на себе без захисту й звичних виправдань.
    Читати
    Share
    Читати

      Естетика вразливості. Ліза Коваль.

      Як слабкість стає головною силою в кадрі. Автор статті: Андрій Шептунов Сучасне візуальне мистецтво давно вийшло за межі простої фіксації реальності, перетворившись на глибоке дослідження людської психології та прихованих граней…
      Читати
      Share
      Читати

        Магія простих речей

        Сергій Лучишин — це ім’я, яке в художньому ландшафті Одеси звучить з особливою, довірливою інтонацією. Він належить до того рідкісного типу майстрів, чий голос позбавлений пафосу, але наповнений глибоким внутрішнім змістом і тонким розумінням естетики повсякденності.
        Читати
        Share
        Читати

          Зустріч SEMIRA з Робертою Мецолою

          Українська художниця Ірина Федоренко зустрілася з Президенткою Європейського парламенту Робертою Мецолою у Мюнхені Мюнхен, 19 червня 2026 року. Українська художниця з Маріуполя Ірина Федоренко, відома під творчим ім’ям SEMIRA, зустрілася…
          Читати
          Share
          Читати

            Погляд крізь розбиту раму

            За зовнішньою яскравістю та подекуди нарочитою театральністю її полотен ховається глибока психологічна напруга. Сама Ірина порівнює сучасні нав'язані цінності з блискучими гелевими кульками — торкни, і всередині виявиться порожнеча. Саме цей контраст між помітною формою та внутрішньою вразливістю стає одним із головних лейтмотивів її творчості.
            Читати
            Share
            Читати

              Samuel Gurskiy на виставці «Der Grund» у Мюнхені

              У травні–червні 2026 року в Мюнхені відбулася міжнародна виставка «Der Grund» («Основа»), організована в рамках фестивалю сучасного мистецтва TRACE та кураторського проєкту Ірини Федоренко (SEMIRA). Виставка проходила у просторі SchauRaum im Ackermannbogen та об’єднала художників із різних країн, які працюють у різних напрямках сучасного мистецтва.
              Читати
              Share
              Читати

                Мерехтіння пам’яті: світ Анатолія Ганкевича

                Анатолій Ганкевич — один з тих одеських художників, чиї роботи неможливо сплутати з ніким іншим. Народившись і виростивши в Одесі, він пройшов шлях від приватних художніх студій і самостійних пошуків до формування власного впізнаваного мови, побудованого на унікальній мозаїчно-піксельній манері.
                Читати
                Share
                Читати

                  «Орнамент — це не народне мистецтво, це ДНК»

                  У світі, де візуальне часто замінює зміст, мистецтво Катерини Білетіної повертає наш погляд до найважливішого — обличчя, тканини, жесту, де мешкає колективна пам’ять. Її персонажі ніби виходять із забутих полотен, щоб нагадати нам: минуле не є статичним, воно дихає кожним мазком і кожним візерунком орнаменту. І, можливо, саме тому народне мистецтво в її руках звучить не як ностальгія, а як жива мова, що промовляє до нас тут і зараз.
                  Читати
                  Share
                  Читати

                    Тримаю я настрій та стрій

                    «Скромний бог» — це феномен, який навмисно складно загнати в тісні рамки одного жанру чи настрою. Творчість гурту віртуозно балансує на тонкій межі між глибокою філософською рефлексією та гострою, часом навіть їдкою іронією над повсякденністю. Сама назва колективу вже задає певну оптику: це погляд на світ з позицій тихого, але всевидючого спостерігача, який помічає кожну деталь, кожну людську слабкість, але не поспішає з моралізаторством.
                    Читати
                    Share
                    1 2 … 43