Катерина Білетіна

Автор: Андрій Шептунов
Фото: Галина Безверхня

Художниця Катерина Білетіна — одна з найяскравіших постатей сучасного українського живопису. Народилася в Одесі, навчалася в Одеському художньому коледжі імені М. Б. Грекова, а згодом — у Національній академії образотворчих мистецтв і архітектури в Києві. У своїх проектах Білетіна повертається до своїх коренів: у серії «Український портрет» вона створює образи людей у традиційному народному вбранні, прагнучи розкрити не лише обличчя, а й культурний код — живий фрагмент історії.

Її роботи зберігаються в приватних колекціях в Україні та за кордоном, а сама художниця продовжує жити і працювати в рідному місті.

Народне мистецтво — це унікальна сфера творчості, яка розвивається поза академічними інституціями та в рамках місцевих культурних традицій. За визначенням, це візуальне мистецтво, що походить з фольклору — часто ручної роботи, з утилітарним і декоративним призначенням. Його суть полягає в безперервності, майстерності та глибокому зв’язку з повсякденним життям і колективною пам’яттю.

Корінням у матеріальній та нематеріальній спадщині, народне мистецтво охоплює кераміку, текстиль, різьблення по дереву та інші ремесла, що передаються з покоління в покоління. У сучасному контексті воно стало точкою зустрічі традиції та сучасного мистецтва — сферою, де художники переосмислюють мотиви предків, наповнюючи їх особистим змістом та сучасною чуттєвістю.

У творчості Катерини Білетіної народне мистецтво є не просто естетичним вибором, а формою діалогу — між минулим і сьогоденням, між індивідуальністю та культурною пам’яттю. Традиційний костюм у її портретах стає символом ідентичності та інструментом візуального оповідання. Її картини запрошують глядачів зупинитися і подивитися на повсякденне життя як на щось, наповнене історією, красою та безперервністю.

У цьому новому проєкті Білетіна говорить двома мовами — мовою образів і мовою слів. Кожен живописний твір супроводжується коротким коментарем, немов тихою нотаткою, залишеною на полях.

Разом вони утворюють послідовність відповідей, де живопис стає способом рефлексії, а написане слово — його лагідним відлунням.

Висновок

У світі, де візуальне часто замінює зміст, мистецтво Катерини Білетіної повертає наш погляд до найважливішого — обличчя, тканини, жесту, де мешкає колективна пам’ять.

Її персонажі ніби виходять із забутих полотен, щоб нагадати нам: минуле не є статичним, воно дихає кожним мазком і кожним візерунком орнаменту.

І, можливо, саме тому народне мистецтво в її руках звучить не як ностальгія, а як жива мова, що промовляє до нас тут і зараз.

Соціальні мережі:
Instagram
Facebook