Автор статті: Андрій Шептунов
Одеса — місто, де мистецтво ніколи не було просто прикрасою. Тут воно — спосіб виживання, форма іронії, мова, якою говорять про те, що неможливо вимовити прямо. У цьому місті, де море стирає сліди й залишає пам’ять, давно існує ім’я, що стало особливою міткою в одеському художньому просторі, — BONDERO.
BONDERO – український художник, скульптор, автор відеоінсталяцій. Народився в Баку в 1967 році. Закінчив Бакинське державне художнє училище, факультет живопису (1986); Академію ім. Строганова (1992) за спеціальністю індустріальний/графічний дизайн. Учасник численних виставок та проєктів в Україні та за кордоном.
Його живопис — це не просто робота з кольором і формою. Це внутрішні хроніки людини, яка пройшла шлях від радикальних перформансів 90-х до філософської тиші сьогоднішнього дня. У молодості він шокував, сперечався, ставив під сумнів саме поняття «картини». Сьогодні — спостерігає, вдивляється, шукає баланс між хаосом і спокоєм.
Час змінився, але в його роботах досі живе енергія бунту — не зовнішнього, а внутрішнього. Там, де колись лунав виклик, тепер звучить роздум. Але це той самий голос, просто в іншій тональності. BONDERO говорить мовою кольору, текстури, паузи — і ця мова виявляється точнішою за слова.
Ми вирішили поставити художнику кілька запитань — про місто, про час, про людину і про себе. Але відповідати він буде не словами, а своїми картинами. Так виникає діалог, у якому образ стає відповіддю, а мистецтво — способом розуміння реальності.
Що для тебе сьогодні означає Одеса — місто, пам’ять чи міраж?
«Безтурботний день на далекому острові», 50х70см, полотно, олія, 2025
Як ти перекладаєш особистий досвід війни мовою живопису?
«Ребуси епохи деградації: Вигнання окупантів», 90х120см, полотно, олія, 2023
Що відбувається з людиною, коли навколо рушиться звичний світ?
«Час другого Місяця», 150х150см, полотно, олія, 2018
Якби Одеса могла говорити — що б вона сказала тобі?
«Загін самооборони», 80х140см, полотно, олія, 2017
Як виглядає свобода, коли вона не гасло, а стан?
«Ребуси епохи деградації», 100х135см, полотно, олія, 2019
Що залишається за межами видимого — там, де закінчується сюжет картини?
«Повстання Птахів», 20х30см, акрил, туш, олівець, 2023
Якою Ви бачите свою молодість сьогодні — як провокацію суспільству, як експеримент чи як початок, який досі триває?
«Повстання на планеті мавп» 90×90 см, олія, полотно, 2025
Яка твоя картина могла б стати портретом цього часу?
«Викрадення Святого Грааля», 100х160см, полотно, олія, 2018
Як ти уявляєш майбутнє України — очима художника, а не громадянина?
«Великі Небеса», 60×60 см, олія, полотно, 2024 рік
Чи є сьогодні місце іронії — чи час вимагає чесності без масок?
«Підкорення Арктики», 90х120см, полотно, олія, 2022
Що означає бути одеським художником, коли сама Одеса змінюється?
«Крокодил і Сонце», 100х100см, полотно, олія, 2020
Що б ти хотів, аби глядач відчув — не зрозумів, а саме відчув — дивлячись на твої роботи?
«Наступ Піноккіо», 80х140см, акрил, полотно, 2022
Висновок
Картини BONDERO — це не ілюстрації до реальності, а спроба втримати те, що вислизає між словами. Він не описує те, що відбувається — він проживает його, перетворюючи досвід на образ. Його живопис не пояснює, а пропонує відчути, уповільнитися, поглянути на себе без захисту й звичних виправдань.
Одеса, час, травма, надія — все це в його роботах звучить не як сюжет, а як стан. Це живопис, який не диктует висновків, а залишає простір для внутрішнього діалогу. І, можливо, саме в цьому сьогодні є справжня чесність мистецтва — не говорити голосно, а говорити точно.
