Сонце Одеси і попіл війни
Автор статті: Андрій Шептунов
Сергій Кириченко – художник, чию творчість можна сміливо назвати живописним втіленням одеського характеру. Випускник легендарної «Греківки» (ОГХУ ім. М.Б. Грекова), він продовжив і розвинув кращі традиції південноукраїнської школи живопису, трансформувавши їх у свій власний, впізнаваний художній мову. У його роботах відчувається та сама південна щедрість: якщо колір – то дзвінкий і насичений, якщо емоція – то щира і відкрита.
На окрему увагу заслуговує громадянська позиція художника. Сергій – не той автор, який замикається в «вежі зі слонової кістки», коли історія вершиться на вулицях. У переломні для країни моменти він був у гущі подій: брав безпосередню участь у Революції Гідності на Майдані. Ця жага свободи, патріотизм і безкомпромісність у питаннях честі знаходять відгук і в його мистецтві – у сміливості художніх рішень і внутрішній силі його образів.
Одеса для Кириченка – це не просто місто біографії, а й головний співавтор. Вплив сонячного регіону простежується в особливому світінні його полотен і роботі з палітрою. Його картини часто порівнюють з вітамінами: вони заряджені життєвою енергією, жагою до життя і романтичним сприйняттям світу, де навіть у буденному натюрморті ховається свято.
Однак головна «візитна картка» майстра – це його унікальні експерименти з фактурою, відомі як «тканинний колажизм». Сергій не обмежується площиною полотна; він працює як скульптор від живопису, вплавляючи в барвистий шар тканини, драпірування і мережива. Це перетворює картини на складні, майже рельєфні об’єкти, до яких глядачеві інстинктивно хочеться доторкнутися, щоб відчути їх матеріальність.
Його творчий шлях – це постійний рух від реалізму до складної асоціативної образності. Будь то витончені жіночі образи або філософські абстракції, Кириченко завжди залишається вірним пошуку Гармонії. Сьогодні його роботи знаходяться в музеях і приватних колекціях по всьому світу, але він продовжує експериментувати, доводячи, що справжній художник ніколи не зупиняється в розвитку.
Саме тому ми вирішили відмовитися від традиційного формату текстового інтерв’ю. Адже там, де слова можуть бути неточними, пензель художника влучає в саму ціль. Ми задали Сергію Кириченку 12 питань про життя, творчість і почуття, а він відповів на них єдино вірним способом – своїми картинами. Пропонуємо і вам «прочитати» ці відповіді.
Яка з ваших робіт найкраще представляє вас як художника на даному етапі життя?
«Наш Дім Україна». Текстиль на підрамнику. 95х55 см. 2025
У якій картині фактура і рельєф тканини зіграли, на ваш погляд, найголовнішу роль?
«Бомбакс квітне». Текстиль на підрамнику. 100х85 см. 2024
Яке полотно ви б назвали своїм найяскравішим і найсміливішим колірним рішенням?
«Гра в жмурки». Текстиль на ДВП. 60х53 см. 2021
Який образ став для вас втіленням ідеальної жіночої краси та гармонії?
«Застрелись трояндою».
Текстиль на ДВП, колаж. 60х53 см. 2020
Яку роботу ви б «прописали» глядачеві як найкращі ліки від сірості та депресії?
«Шанхайська троянда». Текстиль на підрамнику. 70х70 см. 2021
У якій роботі межа між реальністю і фантазією найбільш тонка?
«Перекур». Текстиль на підрамнику. 90х100 см. 2023
Який пейзаж є для вас справжнім «Місцем Сили»?
«Буча». Текстиль на картоні ДВП. 60х53 см. 2022
Яка картина зажадала від вас найбільше часу або внутрішніх сил?
«Квіти в бутилі». Текстиль. 60х53 см. 2025
У якій роботі ви дозволили собі найсміливіший експеримент з формою?
«Кава під час повітряної тривоги». Текстиль.
колаж. 135х54 см. 2024
Яка з картин буквально випромінює тепло і жар одеського сонця?
Без назви. Частина триптиху.
Текстиль на підрамнику. 60х80 см. 2020
У якій картині прихована найбільша загадка для глядача?
«Череп мск». Текстиль на підрамнику. 110х100 см. 2024
Яка з ваших робіт є вашим «внутрішнім автопортретом» прямо зараз?
«П’ятий день війни». Текстиль на картоні. 60х53 см. 2022
Цей «візуальний діалог» розкриває Сергія Кириченка повніше, ніж будь-які критичні статті. У його відповідях ми побачили чесний зріз часу і душі художника: тут сусідять життєствердна «Шанхайська троянда» і болісна рефлексія в роботі «Буча», іронічна «Гра в жмурки» і суворий «П’ятий день війни». Кириченко залишається вірним собі – він не ховається від реальності, а пропускає її через своє серце і полотно, перетворюючи навіть найскладніші переживання на мистецтво.
Його роботи – це живий організм, де переплітаються одеське сонце, складна фактура тканини і оголений нерв сьогодення. Кожна картина – це запрошення до розмови, яка не потребує перекладу, але вимагає уваги і співпереживання.
Звичайно, фотографія на екрані лише частково передає магію його «тканинного колажизму». Щоб по-справжньому оцінити об’єм, гру світла на драпіровках і потужну енергетику цих полотен, потрібно спостерігати за творчістю майстра в динаміці.
Ми запрошуємо вас продовжити знайомство зі світом Сергія Кириченка. Підписуйтесь на його сторінки в соціальних мережах, щоб першими бачити нові експерименти, стежити за анонсами виставок і заряджатися мистецтвом, яке, всупереч усьому, продовжує нести світло.
Соціальні мережі художника:
Facebook
Квіти та дівчата, одне й те ж!
Виставка Сергія Кириченка розгортається навколо крихкої, але дуже сильної образності: жіночого портрета, квіткових мотивів, кольору, фактури й внутрішнього світла.
У цих роботах жіночі образи та квіти існують у спільному полі сенсів. Вони говорять про красу, вразливість, силу, чуттєвість і право бути яскравими навіть у складні часи. Колір тут стає емоцією, тканина — живою поверхнею, а декоративність перетворюється на мову внутрішнього стану.
Сергій Кириченко працює з текстилем, колажем і живописною площиною, створюючи впізнаваний світ, у якому одеське сонце зустрічається з особистими переживаннями, іронією та ніжністю. Його роботи тримають баланс між святковістю й тривогою, легкістю й глибиною, красою й пам’яттю.
Ця виставка — запрошення подивитися на квіти й жіночі образи не як на прикрасу, а як на самостійну силу. На мову, що говорить через колір, ритм і фактуру.
Сергій Кириченко
01.08 о 17:00
Дім кави, Гоголя 8
